Адыгэхэр Iэнэ тIысамэ, хабзэ дахэу яIэм я тетыгъуэт. “Iэнэ утIысамэ, зэманыр къоувыIэ”, — жеIэ адыгэ псалъэжьым. ГуфIэгъуэр иригъэкIуэкIыну Iэнэм тхьэмадэу ягъэтIысыр пщIэшхуэ зыхуащI нэхъыжьт: благъэ е гъунэгъу. Iэнэр къызэIузыхри, псом япэ дыдэ шхыным хэIэбэри, фадэ зыIэтри арат. Нэхъыжьым имыщIэу, абы къыхуимыдауэ, Iэнэм
Türkiye Cumhuriyeti’nin başkenti Ankara’da, seçkin Balkar şairi, Büyük Vatanseverlik Savaşı katılımcısı, Lenin Ödülü, SSCB Devlet Ödülü ve RSFSR Gorki Devlet Ödülü sahibi Kaysın Kuliyev’in anıtının (büstünün) yeniden açılışı planlanmaktadır. Bu tören, Rusya ile Türkiye arasındaki insani işbirliği çerçevesinde, Türk yönetimi ve uluslararası
В столице Турецкой Республики — городе Анкара — запланировано торжественное восстановление памятника (бюста) выдающегося балкарского поэта и участника Великой Отечественной войны, лауреата Ленинской премии, Государственной премии СССР и Государственной премии РСФСР имени Горького — Кайсына Кулиева. Это событие состоится при участии представителей
Лъэпкъ гъуазджэм зи цIэр дыщэ хьэрфкIэ хатха, КъБР-м и цIыхубэ усакIуэ, УФ-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ IутIыж Борис псэужамэ мы махуэхэм и ныбжьыр илъэс 85-рэ ирикъунут. IутIыж Борис и къалэмыпэм къыщIэкIащ усэ купщIафIэхэр, новеллэ гъэщIэгъуэнхэр, гупсысэ кIэщI хьэлэмэтхэр, гушыIэ, ауан зыхэлъ
Фащэр адыгэм къигупсыса, къыдэгъуэгурыкIуа щыгъынми, ар ди гъунэгъу щIыналъэхэм щыпсэу нэгъуэщI лъэпкъхэми къащтащ, езым я лъэпкъ нэщэнэ гуэрхэр халъхьэжу. Хамэ къэрал къикIа зыплъыхьакIуэхэм ятхыжу щытащ адыгэ зыхуэпэкIэмрэ фащэмрэ кавказ лъэпкъхэм щапхъэ зэрытрахэр. Ди адэжьхэм къагупсыса фащэ екIур къащтащ абазэхэми, азербайджанхэми, ермэлыхэми, балъкъэрхэми,
16 июня в Павильоне современного искусства в Нальчике состоялась встреча с художницей Зайной Эль-Саид, которая представила свою персональную выставку под названием “Кодовые символы родной культуры”. Зайна — художница из Иордании, являющаяся членом адыгской диаспоры, переселенной на Ближний Восток после событий Кавказской войны.
19-нэ лIэщIыгъуэм Тыркум къыщахута Хьэт къэралыгъуэм и къалащхьэ Хьэтуссэ (Аладжа-Хююк къалэм и Iэхэлъахэр) 1835, 1860, 1881, 1893, 1906 гъэхэм щрагъэкIуэкIа археологие къэпщытэныгъэхэм я фIыгъэкIэ дунейпсо щIэныгъэм игъэбелджылащ ди лъэхъэнэм ипэкIэ 2400-1800 гъэхэм нобэ Тыркуу тцIыху къэралыгъуэм щыпсэуа хьэтхэр. Арами, тхыдэ фэеплъ нэхъыбэ
Дунейм зы лъэпкъи теткъым и къэхъукIэ имыIэжу. Абы щыхьэт техъуэ дэфтэрхэм къищынэмыщIауэ, я нэхъыжьхэм къыжраIэжа, е IуэрыIуатэу къадекIуэкI хъыбархэр ехъумэ лъэпкъым. Апхуэдэу, Дыгулыбгъуей къуажэм щыщ Къардэн Хьадижэт дигъэлъэгъуащ, икIи къытхутепсэлъыхьащ къызыхэкIа лъэпкъыр зэрыгушхуэ, зэрыпагэ, нартхэ я зэман лъандэрэ яхъума хьэпшыпым. Дыгулыбгьуей щыщ
Адыгэ къэфакIуэхэм ягъэзащIэ удж зэмылIэужьыгъуэхэр: уджхэш, удж пыху, удж хъурей. Куэдым ящIэркъым мы къафэ лIэужьыгъуэхэр пасэрей зэманым къызэрикIар, уеблэмэ нобэ дымыцIыхуж гуэрхэри IуэрыIуатэм къызэрыхэщыжыр. Адыгэ щIэныгъэрылажьэхэу Мыжей Михаилрэ Пащты Мадинэрэ зэдатха «Адыгэ мифологием и энциклопедие» тхылъым къыхощыж иджыри удж лIэужьыгъуэ зыбжанэрэ абыхэм
ПщыукI Латмир и усэхэр гъащIэм щыщ дакъикъэ нэхъ телъыджэ дыдэхэм къыхипхъуэтам хуэдэщ. Усэ къэс гурыщIэ е зыхэщIэ гуэрым и лъагапIэщ. Латмир иIэкъым «унафэ зыщI» усэхэр, чэнджэщ зытырейхэр, зыгуэрым щIэнакIэхэр, «зыгъэгусэрейхэр», убэхэр, далъэхэр. УсакIуэм «и псэ лъагъуэм» кърикIуа сатырхэрщ тхылъымпIэм ихьыр. Усэхэм дыкъоджэри
1992 гъэм Нало Заур къыдигъэкIауэ щытащ «Таурыхъищэ» тхылъыр. ЩIэх дыдэ зэбграхауэ щыта къыдэкIыгъуэр лъэпкъ щэнхабзэм и дыщэ пхъуантэу щахъумэ унагъуэ куэдым. Фи пащхьэ идолъхьэ а тхылъым къитхыжа зы хъыбар. — Уэлэхьэ, тIасэ, ар уэ уи фIэщ мыхъунщ, ауэ мы дуней псор къэзыгъэнэху