Адыгэхэр Iэнэ тIысамэ, хабзэ дахэу яIэм я тетыгъуэт. “Iэнэ утIысамэ, зэманыр къоувыIэ”, — жеIэ адыгэ псалъэжьым. ГуфIэгъуэр иригъэкIуэкIыну Iэнэм тхьэмадэу ягъэтIысыр пщIэшхуэ зыхуащI нэхъыжьт: благъэ е гъунэгъу. Iэнэр къызэIузыхри, псом япэ дыдэ шхыным хэIэбэри, фадэ зыIэтри арат. Нэхъыжьым имыщIэу, абы къыхуимыдауэ, Iэнэм
Отец и сын Герман и Алим Паштовы провели для студентов колледжа дизайна КБГУ мастер-класс по технике литографии. Основатель единственной в стране школы ксилографии Герман Паштов в начале творческой встречи рассказал первокурсникам историю деревянной гравюры, которая берёт своё начало в глубокой древности. Впервые
Джаурджий Хьэтыкъэ Зэчрей и къуэр Тэрч куейм хыхьэ Арик къуажэм къыщалъхуащ. Абы къуажэ школыр къыщиуха нэужь (1936–1947гъгъ.), Хьэтыкъэ щеджащ Налшык къалэм дэт Къэбэрдей къэрал педагогикэ институтым бзэмрэ литературэмкIэ и къудамэм (ар 1947–1951 гъэхэм тохуэ). И IэщIагъэу дипломым хуратхат «Адыгэбзэмрэ литературэмкIэ егъэджакIуэ, 8–10
Ди IуэрыIуатэм хъыбар гъэщIэгъуэн хэтщ къэбэрдейхэм я тхыдэм щыщ зы Iыхьэ цIыкIу къигъэлъэгъуэжу. Зэреджэри «Къэбэрдейхэм цеипхъэжь джанэр зэрызыщахам и хъыбарщ». А зэманым Тэлъостэней щIыжаIэ Жанхъуэт и къуэ Талъостэн и пщыгъуэт. Ар Беслъэн пцIапцIэ ипэкIэ пщы нэхъыжьу тетат. «Талъостэней» жригъэIэу и пщыгъэр, и
Иджыблагъэ ЩIэныгъэхэмкIэ Дунейпсо Адыгэ академием, Къэбэрдей-Балъкъэр къэрал университетым, Къэбэрдей-Балъкъэрым Гуманитар къэхутэныгъэхэмкIэ и институтым зэщIыгъуу къызэрагъэпэщат адыгэ узэщIакIуэ Нэгумэ Шорэ къызэралъхурэ мы гъэм илъэс 230-рэ зэрырикъум теухуа зэIущIэ, щIэныгъэрылажьэхэр, студентхэр, аспирантхэр, жылагъуэ зэгухьэныгъэхэм я лIыкIуэхэр зыхэтар. Адыгэ IуэрыIуатэмрэ тхыдэмрэ Нэгумэм зэритхыжам тепсэлъыхьар филологие
Анэдэлъхубзэмрэ литературэмкIэ егъэджакIуэ Хьэрэдурэ Эммэ Тэрч щIыналъэм и къуажищым (Инэрыкъуей, Къэншыуей, Ислъэмей) я щIыпIэцIэхэр къызытехъукIа хъыбарыжьхэр зэхуехьэсыж. Эммэ иригъэкIуэкIа къэпщытэныгъэхэр щIэблэм къахуосэбэп, зи тхыдэм зыщызыгъэгъуэзэну хуейхэм дежкIи уасэ зимыIэ гуащIэдэкIщ. Апхуэдэу, Хьэрэдурэм зэритхымкIэ, хъыбар гъэщIэгъуэн иIэщ «Хъымбэзэрхэ я псынэм». Джырандокъуэхэ я нэхъыжьыфI,
( К 100-летию со дня рождения А.Кешокова) Творчество Алима Пшемаховича Кешокова — и сегодня не стало литературной историей, а продолжает укреплять наши души в сложное и противоречивое время. Долитературная традиция адыгов, всегда стремилась воссоздать мир человека в самых его глубоких связях с
Абазэ Алесэ КъБР-м, Тэрч щIыналъэм къыщалъхуащ, иужькIэх унагъуэр Ставрополь Iэпхъуащ. Иджы Алесэ студентщ — Москва ЭкономикэмкIэ школ нэхъыщхьэм аннимацэмрэ иллюстрацэмрэ щедж. Москва зэрыщеджэ илъэс зыбжанэм къриубыдэу пщащэр хунэсащ проект гъэщIэгъуэнхэр игъэхьэзырын икIи ахэр цIыхухэм къаригъэцIыхун. 2023 гъэм ди республикэм и щIалэгъуалэ ассоциацэм
Шэрджэс Iэсият Налшык дэт Макъамэ театрым и уэрэджыIакIуэ пажэщ, и макъ дахэр цIыхухэм я гум дохьэ. Iэсият Къэрэшей-Шэрджэсым щыщ Хьэбэз къуажэм къыщалъхуащ. Черкесск къалэм макъамэмкIэ школымрэ училищэмрэ къыщиухащ. Абы и ужькIэ щеджащ Дон Iус Ростов Рахманиновым и цIэр зэрихьэу дэт консерваторэм, ар
Тэрч щIыналъэм хыхьэ Инэрыкъуей, Къэншыуей, Ислъэмей жылагъуэхэм я щIыпIэцIэхэр зыхуехьэсыж адыгэбзэмрэ литературэмкIэ егъэджакIуэ Хьэрэдурэ Хьэсэн ипхъу Эммэ. Анэдэлъхубзэм гурэ псэкIэ хуэпэжу нобэм къэса егъэджакIуэ пажэм щIэблэм папщIэ зэфIих лэжьыгъэшхуэм и закъуэкъым и цIэмрэ щIыхьымрэ лъагэу зыIэтыр. Ислъэмей жылагъуэм щалъхуащ Эммэ. 1980 гъэм
Италие тхакIуэ, щIэныгъэлI, да Винчи Леонардэ и тхыдэмрэ лэжьыгъэмкIэ щIэныгъэлI нэхъыщхьэ Вечче Карло и Iэдакъэ къыщIэкIа «Катеринэ и гуфIэкIэр: Леонардэ и анэ» романыр Налшык къалэ щагъэлэгъуащ мы махуэхэм. Катеринэ и хэкур и нэкIэ зригъэлъэгъуну щIэхъуэпс щIэныгъэлIым къехъулIащ и хъуэпсапIэ нэхъыщхьэр – ар